Пояснення cлів


Академік — тут: студент.
Англез — святковий одяг для візиту.

Бешверуватися — скаржитися.
Бодня — діжка.
Бунда — верхній одяг із саморобного сукна.

Вагуватися — вагатися.
Варіят — божевільний.
Вахенібунк — військові заняття.
Велебний — преподобний.
Верета — рядно.
Вигулити — видурити.
Видаток — врожай.
Вимова — умова.
Вихіснувати — використати (від “хосен” — користь, вигода).
Відказувати — нарікати, виявляти невдоволення.
Відумершина — родинна спадщина.
Водно — постійно, повсякчас.
Возний — судовий пристав, нижчий службовець суду.
Восько — військо.
Вниматися — втихомирюватися.

Гаралиця — білка.
Гарбата — чай.
Глагоїти — залагоджувати, примирювати.
Глотитися — товпитися (від “глота” — натовп, тиск).
Гостинець — битий шлях.
Грань — жар.
Грижа — журба, біль.

Двірець — вокзал.
Делькотіти — тремтіти, труситися.
Дзигарі — тут: сигари.
Доглупатися — прийти на думку, додуматися.
Дозріти — доглянути.
Дописувати — тут: служити.
Дорожитися — набивати собі ціну.
Дримба — гуцульський губний музичний інструмент.

Засідатель (дібр) — управитель господарства.
Загирити — занапастити, втратити, загубити.
Заглагоїти — вговорити, умовити, заспокоїти, втихомирити.
Займити — погнати.
Заряд — управа, керування; заряд цілої господарки — ведення всього господарства.
Зарядити — зробити розпорядження, потурбуватися про щось.
Затичити (хату) — прикрасити зеленню.
Збиточна — пустотлива.
Збиточники — пустотники, витівники,
Згірдливий — образливий.
Зіправди — справді, таки-так.
Злісний — лісничий.

Інклюз — чудодійна сила.
Інспекти — шиби для розсадників.
Іритуватися — сердитися, гніватися.

Кабат — військова куртка.
Каглянка — ганчір’яна затичка для закривання печі, димоходу (від “кагла” —димохід).
Каденція — засідання.
Кантичка — книжечка з церковними піснями; співати з кантички — співати по нотах.
Канцеліст — службовець.
Каня — хижий птах, шуліка.
Карчило — карк, потилиця.
Катехит — священик.
Ковнір золотий — відзнака високих урядовців.
Ковтки — сережки.
Ковтунуватий — збитий в пасма.
Коміть — стрімголов.
Компанія — рота.
Контетуватися — вдовольнятися.
Крижі — спина, поперек.
Кримінал — в’язниця, тюрма.

Ленунк — солдатська платня.

Маршалок (повітової ради) — високий урядовець.
Матура — іспити за гімназію.

Набезпечне — напевно, безсумнівно.
На вандер — у мандри.
Надужиття — зловживання.
Начерати — набирати, начерпувати.
Наліг — погана звичка.
Нарік — наступного року.
Нароковувати (вироковувати) — йти до війська.
Наустити — наштовхнути на щось, підказати якусь думку.
Носитися — одягатися, вбиратися (від “ноша” — одяг).
Не зрадитися — не обмовитись.
Негліж — спідня білизна.
Незбитий (доказ) — незаперечний.
Непривичний — без навиків.

Опришок — тут: негідник.
Отаксувати (шкоду) — оцінити, наскільки завдано шкоди (від слова “такса”).
Ошуст — ошуканець, обдурювач, дурисвіт.

Пазити — глядіти, стерегти.
Під — горище.
Плебанія — оселя (хата) священика.
Побабчене (лице) — чоловіче обличчя з рисами старої баби.
Повторачити — повторяти.
Подення — основа під снопами.
Позма — нелад, шкода.
Пожиткування — споживання.
Постава — тут: намір, думка, переконання.
Похатник (міський) — службовець, який не має власної хати.
Правибори — обирання виборців для голосування від імені тієї чи іншої громади за посла до австрійського парламенту чи краєвого сейму.
Присюди — присідання (одна з фігур танцю, наприклад, аркана).
Притика — причина.
Причка — лиха пригода.
Пропінаційна (оплата) — оплата за право торгувати горілкою.
Противенство — противага.
Прусси — Німеччина.
Публіка — ганьба, сором.
Пуцувати — чистити.
Пхоховнік — перекручене “порохівник”, довга біла полотняна сорочка, плащ.
Прятати — робити порядок.

Рата — виплата грошей у певний реченець.
Реверенда — ряса.
Рекурс — прохання, клопотання (в судових справах).
Ригорози — іспити.
Ріще — хмиз.
Розчінканий — розхристаний.
Росходилось о те... — йшлося про те...

Сардак — свита з домотканого сукна.
Сепаратка — окрема кімната в ресторанах і кав’ярнях.
Служба — слуги, обслуга.
Сотик — дрібний гріш вартістю близько півкопійки.
Спацер — прогулянка.
Спіжарка — комірчина.
Старунок — здобування (від “старатися” — здобувати).
Стрик — дядько.

Тарката (вереня) — різнокольорове, картате рядно.
Тета — тітка.
Торгівля — крамниця, дешевий ресторан.
Тотус з контрою — назва гри в карти.
Трепета — осика.
Троща — очерет.
Трудний — змучений.

Уняти — відібрати, зменшити.
Укритий — прихований.
Урльоп — відпустка.

Фамілія — родина.
Фасувати — отримувати.
Феник — шеляг.
Фіра — підвода, віз.
Фрайтер — єфрейтор.

Хідник — тротуар.
Хрунь — зрадник, перекинчик; так називали виборця, який продавав свій голос, зраджував громаду.

Ціха — риса, прикмета, ознака.

Чатиння — соснові голки.
Чічки — квіти.

Шаржа — військовий чин, звання.
Шпуряти — шпурляти, кидати.
Штрозак — мішок, набитий сіном або соломою.