Danylo Husar Struk Programme in Ukrainian Literature
of the
Canadian Institute of Ukrainian Studies
CIUS logo
Lyuba Yakimchuk Lyuba Yakimchuk / Люба Якимчук
Poems / Вірші


Lyuba Yakimchuk, a Ukrainian poet, screenwriter and journalist, was born in Pervomaisk, Luhansk oblast, Ukraine. She is the author of several full-length poetry collections, including Like FASHION and Apricots of Donbas, and the film script for The Building of the Word.

Ms. Yakimchuk has received many literary awards, including the International Slavic Poetic Award, the Bohdan-Ihor Antonych Prize and the Smoloskyp Prize, three of Ukraine's most prestigious awards for young poets. She is the winner of the International Literary Contest "Coronation of the Word". Her poems have appeared in journals in Ukraine, USA, Sweden, Germany, Poland, Israel, Lithuania, and Belarus. Her poems have been translated into English, Swedish, German, French, Polish, Hebrew, Slovak, Lithuanian, Slovenian, Belarusian and Russian, and her essays into English and Swedish.

She performs in a musical and poetic duet with the Ukrainian double bass player Mark Tokar; their projects include Apricots of Donbas and Women, Smoke, and Dangerous Things. Her poetry has been performed by the singer Mariana Sadovska (Cologne) and improvised by vocalist Olesya Zdorovetska (Dublin).

Lyuba Yakimchuk also works as a cultural manager. She organized the "Semenko Year" project (2012) dedicated to the Ukrainian futurist writer Mykahil' Semenko, and was curator for the literary programs Cultural Forum "Donkult" (2015, Lviv) and Cultural Forum "GaliciaKult" (2016, Kharkiv).

She lives in Kyiv.

Lyuba Yakimchuk's Canadian tour is made possible, in part, through the cooperation of her American tour sponsors, the Kennan Institute and the Ukrainian Studies Program at the Harriman Institute of Columbia University


I remain connected to my family over the phone
all of my family connections are wiretapped
they are curious: who do I love more, mom or dad?
what makes my grandma cry out into the receiver?
intrigued as ever by my sister's war-fueled drama with her boyfriend
who used to be my boyfriend

all of my phone connections are blood relations
my blood is wiretapped
they must know what percentage is Ukrainian
Polish, Russian, and if there's any Gypsy
they must know how much of it I gave, and to whom
they must know whether that's my blood sugar dropping
or the roof collapsing over me
and whether it's possible to build borders out of membranes

hundreds of graves have been dug between me and my mother
and I don't know how to leap over them
hundreds of mortar shells fly between me and my father
and I can't see them as birds
the metal doors of a basement, secured with a shovel
separate me from my sister
a screen of prayers hangs between me and my grandmother
thin silky walls muting out the noise, and I hear nothing

it's so simple, to stay connected over the phone
to add minutes to my calling cards, restless nights, Xanax
it must feel so intoxicating
to listen to another's blood throbbing in your earphones
as my blood clots into a bullet:
Translated from the Ukrainian by Oksana Maksymchuk and Max Rosochinsky.
як я вбила

усі мої родинні зв’язки тепер телефонні
усі мої родинні зв’язки прослуховуються
їм цікаво, кого я більше люблю, маму чи тата
їм цікаво, на що хворіє моя бабуся, яка каже в слухавку: ой-ой-ой
вони заінтриговані, що думає моя сестра про свого хлопця
який раніше був моїм

усі мої телефонні зв’язки кровні
уся моя кров прослуховується
їм треба знати, скільки відсотків української
польської, російської, і навіть циганської
їм треба знати, чиїм донором я стала
їм треба знати, чи це впав гемоглобін, чи дах наді мною
і чи можна з клітинних мембран побудувати кордон

між мною і мамою вирито сотні могил
і я не знаю, як їх перестрибнути
між мною і моїм батьком літають сотні снарядів
і я не вмію дивитися на них, як на птахів
між мною і моєю сестрою металеві двері погребу
що їх із-середини підпирає лопата
між мною і моєю бабусею параван із її молитов —
тонкі шовкові стіни, за якими не чути, зовсім не чути

це дуже просто, підтримувати родинні телефонні зв’язки
це дуже дешево, поповнювати рахунки безсонням та заспокійливим
це так п’янить, слухати чужу кров, одягнувши навушники
особливо, коли моя кров перетворюється на постріл:

10 серпня 2014


nothing changes on the eastern front
well, I've had it up to here
at the time of death, metal gets hot
and people get cold

don't talk to me about Luhansk
it's long since turned into –hansk
Lu had been razed
to the crimson pavement
my friends are hostages
and I can't reach them, I can't do netsk
to pull them out of the basements
from under the rubble

yet here you are, writing poems
ideally slick poems
high-minded gilded poems
beautiful as embroidery
there's no poetry about war
just decomposition
only letters remain
and they all make a single sound—rrr

Pervomajsk has been split into pervo and majsk
into particles in primeval flux
war is over once again
yet peace has not come

and where's my deb, alts, evo?
no poet will be born there again
no human being

I stare into the horizon
it has narrowed into a triangle
sunflowers dip their heads in the field
black and dried out, like me
I have gotten so very old
no longer Lyuba
just a—ba

Translated from the Ukrainian by Oksana Maksymchuk and Max Rosochinsky.

на східному фронті без змін
скільки можна без змін?
метал перед смертю стає гарячим
а люди від нього холодними

не кажіть мені про якийсь там Луганськ
він давно лише ганськ
лу зрівняли з асфальтом червоним
мої друзі в заручниках —
і до нецька мені не дістатися
щоби витягти із підвалів, завалів та з-під валів

а ви пишете вірші, красиві, як вишиванка
ви пишете вірші ідеально гладенькі
високу поезію золоту
про війну не буває поезії
про війну є лише розкладання
лише літери
і всі вони — ррр

Первомайськ розбомбили на перво і майськ —
безкінечно маятись наче вперше
знову там скінчилась війна
але мир так і не починався

а де бальцево?
де моє бальцево?
там більше не родиться Сосюра
уже більше ніхто з людей не родиться

я дивлюся на колообрій
він трикутний, трикутний
і поле соняхів опустило голови
вони стали чорні й сухі, як і я
вже страшенно стара
і я більше не Люба
лише ба

22 серпня 2014.


he says: they bombed your old school
he says: food supplies are running out and there's no money left
he says: the white lorries with humanitarian aid are our only hope
he says: shells from the white lorries just flew overhead

there's no school any more
how can it be that there's no school?
is it empty? is it full of holes, or has it been totally destroyed?
what happened to my photo hanging on the roll of honour?
what happened to my teacher sitting in the classroom?

he says: photo? who gives a damn about your photo?
he says: the school has melted—this winter is too hot
he says: I haven't seen your teacher, please don't ask me to look for her
he says: I saw your godmother; she's no longer with us

run away you all
drop everything and run away
leave your house, your cellar with apricot jam jars
and pink chrysanthemums on the terrace
shoot your dogs, so they don't suffer
abandon this land, just go

he says: don't talk nonsense, we throw dirt on coffins daily
he says: everything will be fine, salvation will come soon
he says: the humanitarian aid is on the way

Translated from the Ukrainian by Anatoly Kudryavitsky.
він каже, що все буде добре

він каже: розбомбили школу до якої ти ходила
він каже: їжа закінчується, грошей немає
він каже: гуманітарка з білих фур — єдине наше спасіння
він каже: гуманітарка щойно полетіла снарядами

школи немає
як це, коли, школи немає?
вона порожня, вона дірява чи її зовсім немає?
що сталося з моїм фото, що висіло на дошці пошани?
що сталося з моєю вчителькою, яка сиділа в класі?

він каже: фотографія? кому потрібна твоя фотографія?
він каже: школа розплавилася — ця зима надто гаряча
він каже: вчительку я не бачив і не проси мене дивитися
він каже: бачив твою хресну — її вже немає

киньте все і тікайте
залиште хату, погреб з абрикосовим варенням
та рожеві хризантеми, що стоять на веранді
собак пристрельте, щоби не мучилися
кидайте цю землю, кидайте

він каже: не верзи дурниць, ми щодня кидаємо землю — на труни
він каже: усе буде добре, порятунок вже скоро
він каже: гуманітарка вже йде

2 грудня 2014.


granddad and granny passed away
died on the same day
at the same hour
at the same moment—
people said, died of old age

their hen met its end
and so did their goat and their dog
(their cat was out)
and people said, they died of old age

their cabin fell apart
their shed turned into ruins
and the cellar got covered with dirt
people said, everything collapsed due to old age

their children came to bury the granddad and granny
Olha was pregnant
Serhiy was drunk
and Sonya was only three
they all perished, too
and people said, they died of old age

the cold wind plucked yellow leaves and buried beneath them
the granddad, the granny, Olha, Serhiy and Sonya
who died of old age

Translated from the Ukrainian by Anatoly Kudryavitsky.


померли дід і баба
в один день померли
в одну годину
в одну хвилину —
люди говорили, що від старості

здохла їхня курка
їхня коза та собака
(а кішки не було вдома)
і люди говорили, що від старості

розвалилась їхня хата
сарай став руїною
і погріб зверху присипало землею
люди говорили, що від старості розвалились

прийшли їхні діти ховати діда з бабою
Оля була вагітною
Сергій був п’яний
а Соня мала три рочки
і вони теж померли
а люди говорили, що від старості

холодний вітер обірвав жовте листя
і поховав під ним діда, бабу, Олю, Сергія, Соню
які померли від старості


her digits contract in the cold
a wedding band slips off her ring finger
it clinks and rolls on the pavement
her hands tremble like leaves
as a caterpillar draws near —
its track
crawls by her daughter's feet
and stops

two men approach
order her to open her hands
as if to clap
they peer into her passport, pass it between themselves
they press and squeeze her thumbs
on her index finger
they locate a burn instead of a callus
from shooting a sniper rifle
they call her by her nickname
or maybe it's someone else's—

they strip her
they probe her
they lay her down
as a queue
nine of them
(her favorite number)
rape her
wearing blue bathrobes
(her favorite color)
second-hand Nikes

(her favorite shoes)
nine of them
on one disheveled—
not bitch, but

her little girl curls up into a fetus
watches without tears
she picks up her mom's wedding band
holds it in her mouth
like a dog with a bone
and watches a caterpillar devour
their green town

Translated from the Ukrainian by Oksana Maksymchuk and Max Rosochinsky


її пальці змерзли і звузилися
з них злітає обручка
цокає асфальтом
її пальці тремтять на вітрі
як осінні листочки
коли біля ніг проповзає гусінь
танкова гусінь
біля ніг її до́чки

двоє підходять і наказують
розвернути руки як для оплесків
вдивляються в паспорт перший, другий раз
мацають її пальці мозолисті
і знаходять на них опіки, лише опіки
де мала бути мозоль на вказівному
від снайперської гвинтівки
вони називають її позивний
а може і не її—

вони її роздягають
вони її розглядають
вони розлягаються
(її улюблене число)
у синіх халатах
(її улюблений колір)
у дірявих кросівках
(її улюблене взуття)
на одну розпатлану
не курву, а жінку

а дівчинка зігнулась калачиком
вона дивиться і не плаче
вона піднімає мамину обручку
ховає в роті, як собака кістку
та дивиться, як гусінь дожирає їхнє зелене місто


no-no, I won't put on a black dress
black shoes and a black shawl
I'll come to you all in white—if I have a chance to come
And I'll be wearing nine white skirts
One beneath the other
I'll sit down in front of the mirror
(it'll be hung up with a cloth)
strike up a match
it'll burn out and I
will moisten it with my tongue
and draw black eyebrows
over my own, also black
then I'll have two pairs of eyebrows
mine and yours above them
no-no, I won't put on a black dress
I'll put on your black eyebrows
on me.

Translated from the Ukrainian by Svetlana Lavochkina.


ні-ні, не одягну чорної сукні
чорних туфель і чорної хустки
прийду до тебе в білому—
якщо доведеться прийти
і дев’ять білих спідниць
будуть на мені одна попід одною
я сяду перед дзеркалом
(воно буде завішене рядном)
чичиркну сірником
він обгорить і я
наслиню його
і намалюю собі чорні брови
поверх моїх чорних
і буде в мене дві пари брів
мої і твої над ними
ні-ні, не одягну чорної сукні
я одягну чорні брови
твої на себе


when the city was destroyed
they started fighting over the cemetery
it was right before Easter—
wooden crosses over the freshly dug graves
put out their paper blossoms—
red, blue, yellow,
neon green, orange, raspberry pink

joyful relatives poured vodka for themselves
and for the dead—straight onto their graves
and the dead asked for more, and more, and more
and the relatives kept pouring

the celebration carried on
but at some point
a young man tripped over the stretchers
at the grave of his mother-in-law,
an old man gazed into the sky
and lost it forever
a fat man smashed his shot glass
damaging the fence around his wife's grave
glass fell at his feet
like hail

Easter came
now a live crow sits on the grave
of Anna Andriivna Ravenova
instead of a headstone
BTR-80 wheels
rest at the cemetery nest of the Colisnyk family
where lie buried
Maria Viktorivna, Pylyp Vasylyovych, and Mykola Pylypovych

what are they to me, those wheels and that crow?
I can no longer remember

Translated from the Ukrainian Oksana Maksymchuk and Max Rosochinsky.


коли міста вже не було
почався бій за кладовище
а саме надходив Великдень
і дерев’яні хрести на свіжих могилах
випустили свої паперові квітки —
червоні, блакитні, неонові
салатові, оранжеві, малинові

веселі родичі наливали собі горілки
а мерцям — прямо в могили
і вони звідти просили ще і ще, і ще, і ще
а родичі знов наливали

карнавал тривав, тривав карнавал
доки зять не наткнувся на розтяжку
біля могили тещі
а старий дідо задивився в небо
та лишився без неба
огрядний чоловік вдарив чаркою
і розбив нею огорожу своєї дружини
дрібне скло впало йому під ноги
як град із грозової хмари

настав Великдень
і на могилі Воронової Анни Андріївни
стоїть ворона — не пам’ятник
у цвинтарному гнізді Колесників
де покояться Марія Вікторівна, Пилип Васильович
та Микола Пилипович
стоять БТРу колеса

хто вони мені, ті колеса й ворона?
хто вони? вже не згадаю


you lit up a cigarette
but it wouldn't burn
it was summer
and girls would light up from any passerby
but I didn't light up for you anymore

—our love's gone missing, —I explain to a friend
it vanished in one of the wars
we waged in our kitchen
—replace the word war with crisis, —he says
because crisis is something everyone has from time to time

you remember the second world crisis?
respectively, the first one as well
the civil crisis—to each his own
I forgot about the cold crisis
it seems there were two of them
also the liberating crisis should be mentioned
it sounds so good—
the liberating crisis of 1648–1657
write it down in textbooks
a crisis that liberates
releases forever

my great-grandfather died in the second world crisis
possibly at the hand of my other great-grandfather
or his machine gun
or his battle tank
but it is unclear
how they fought this crisis with each other
or whether it was the crisis itself that killed them, like a plague
for nobody is to blame for a crisis
it is inexorable like death

and when our own domestic war
turns into a crisis
does it get better?
does it hurt less?
do birds return to us from the south
or maybe, we go to meet them?
why is our language like that—
we lack words to describe our feelings
only crisis and love are left
as antonyms

but if love is so complicated
with these blazes and smolderings
like blood and pain
(and blood is not at all like one's periods
but some new feeling of mine)
(and pain is yours)
if love is made up of two different feelings
then soon love will also be called crisis

I have a crisis for you, darling
let's get married

we've got a crisis
we'd better split up

Translated from the Ukrainian by Svetlana Lavochkina.


ти запалював сигарету
а вона не горіла
стояло літо
і дівчата спалахували від першого-ліпшого
а я від тебе вже ні

—наша любов зникла без вісті,—пояснюю другу
пропала на одній із воєн
що ми вели в себе на кухні
—заміни слово війна на криза,—каже він
адже кризи бувають у всіх

пам’ятаєш, була друга світова криза?
відповідно і перша світова
громадянська криза—у кожного своя
я забула про холодну кризу
їх наче теж було дві
а ще ж про визвольну кризу треба згадати
як добре це звучить—
визвольна криза 1648–1657
так і запишіть у підручниках
криза, яка визволяє
назавжди вивільнює

мій прадід загинув від другої світової кризи
можливо, від руки іншого мого прадіда
або від його автомату
або від його танка
от тільки неясно
як цю кризу вони вели один з одним
чи криза, як мор, їх убила сама
бо ж у кризі ніби ніхто не винен
вона невідворотна, як смерть

і коли наша з тобою хатня війна
перетворюється на кризу
чи стає легше
чи менше болить?
хіба птахи повертаються з півдня до нас
а, може, це ми їдемо їм назустріч?
і що це за мова в нас така—
бракує слів, щоб описати наші почуття
лишаються лише криза і любов
як антоніми

але якщо любов буде такою складною            
із цими спалахами і згасаннями
як кров і біль
(і кров—це зовсім не місячні
а якесь нове моє почуття)
(а біль—це твоє)
якщо вона буде складеною
з двох різних почуттів
то скоро й любов почнуть називати кризою

у мене до тебе криза, люба
давай одружимось
буде легше обом

у нас криза
краще би нам розлучитися

even a translator's false friends
become just friends one day:

you say "kochana"—"my beloved"—
and a blast inside me forms the cap of a mushroom
I ask, are you drunk?
do you know what this word means in Ukrainian?
because there is the word "kochanie"—"cutie"
that you said to me yesterday
as if addressing a little girl

you reply that I am sweet
that I'm just sweet, and not your beloved
you articulate not in Ukrainian but in Polish
that I'm your "kochana"—that is
a friend, to say more exactly, a girl-friend

you know, I say, in Belarusian they also have problems with love
in Belarusian it's not like ours at all
their "liubov" is calm and tasty, like love for food
like love for a country when it is not at war
how on earth can they live without love
as we have it?

you say:
love is like a gust of wind
you'll never guess what will happen to it tomorrow
for example, in French, "baiser"—
is not "to kiss" anymore
now it means "to make love"

what if you spoke French not Polish
and said the word "baiser" that you had been taught incorrectly at school
and I agreed
because, at school, I had also been taught incorrectly
what would happen?
for the body knows language better than the mind does
the body will not let you down

my beloved!
this relationship is so uncertain
all this love changes so much from language to language
today kiss—tomorrow lovemaking
today romantic love—tomorrow—love for a country
beloved, je t'embrasse—
I kiss
I only kiss you
on your cheek
of a translator
that is
of a bad translatress

Translated from the Ukrainian by Svetlana Lavochkina.


For Henri Michaux

you took off your t-shirt
I pulled off my dress
you unbuckled your belt
I unhooked my brassiere
you let down your pants and kicked off your socks
I freed myself out of my panties, so sassy
that it's better to call them sassies
and now we lie in bed
two strips
like two white loaves of bread
facing each other

you touch my cheek with your hand
you lower your hand on my neck
you drive your fingers along my clavicle:
—how nicely everything is put together here! – you utter
but suddenly
from behind your shoulder your mom peeks and says,
—Andryusha, did you wash your hands?
you turn to face her, show your hands
she offers you fruit compote and goes to the kitchen
you turn back to me
put your hand back where you stopped
from the clavicle it slides down to my breasts
softly as sea sand
and then I feel my dad's breath on my nape:
—think with your head, baby
he whispers loudly
I turn away from you
and see his unshaved face quite close
and reply that I always think with my head!
I turn to you
and already my hand slides along your chest
and its thin hair bends under it
and then
behind your back the bed creaks:
—Andryusha, have some fruit compote
you turn away from me
kiss her sonorously and say:
mom, I want to be alone for a bit!
and she replies, offended:
it doesn't look like you're alone!
and she goes somewhere again
and now you are with me again
and your hand on my stomach
glides slowly down
so it gets so close and so tender
so it gets so
and then
I hear my grandmother's groaning
she says loudly into my back:
—you're not a virgin anymore—
see how your expression changed!
and I take your hand away from my belly
turn halfway to my granny
with the same hand of yours
I straighten her purple kerchief
and say loudly:
—I'm still untouched, gran,
and will remain untouched forever!
I turn back to you
and here, over your shoulder
an old lady in a yellow kerchief peeps
this time, your granny:
—what kind of female name ends with a consonant,
as if it were a man's?—she asks
the answer is my name but I'm silent
and I take your hands away from my hips
snow falls between us
and like two toy soldiers
we lie like this till morning

and in the morning a cleaning lady comes
throws away the snow mounds between us
and I look into your green eyes for a long, long time
and you look at my brown nipples very long
then I say:
—let's get undressed
and I take off, one by one:
my dad
my granny
my mom
my sister
and you take off, one by one:
your mom
your brother
my granny
your childhood friend
your pick-up experts
and we now wear nothing at all
such people are called naked

Translated from the Ukrainian by Svetlana Lavochkina.


ти зняв футболку
я стягла сукню
ти розщепив ремінь
я розстібнула станик
ти опустив штани і віджбурнув шкарпетки
я вивільнилася з білизни—чорної—
тому краще її називати чорнизною
і от ми лежимо в ліжку
двома смужками
як два білі хліби
обличчям один до одного

ти торкаєшся рукою моєї щоки
опускаєш її нижче, на шию
проводиш пальцями по ключицях:
—як гарно тут усе зроблено!—вимовляєш
аж раптом
з-за твого плеча визирає твоя мама і каже:
—Андрюша, ти помив руки?
ти обертаєшся до неї, показуєш руки
вона пропонує компот і йде на кухню
ти повертаєшся до мене
кладеш руку туди, де зупинився
з ключиці вона зісковзує на груди
ніжно, як морський пісок
і тут
я чую потилицею подих мого тата:
—мала, думай головою,—
шепоче він голосно
я відвертаюся від тебе до нього
і бачу це неголене обличчя зовсім поряд
і відказую йому
що я завжди думаю головою!
повертаюся до тебе
і вже моя рука ковзає по твоїх грудях
та рідке волосся пригинається під нею
і тут
за твоєю спиною рипнуло ліжко:
—Андрюша, випий компотику
ти відвертаєшся від мене
дзвінко її цілуєш і кажеш:
—мамо, я хочу побути сам!
а вона відповідає обурено:
—щось не схоже, що ти сам!
та знову кудись іде
і от
ти зі мною
і твоя рука вже на моєму животі
поступово пробирається нижче
що вже стає так близько і ніжно
що вже так
і тут
я чую кректання моєї бабусі
вона голосно каже мені в спину:
—я так і знала, що ти вже не цнотлива —
он як твій погляд змінився!
і я
забираю зі свого живота твою руку
в півоберти до бабусі
твоєю ж рукою
поправляю їй фіолетову хустку
і кажу голосно:
—я ще незаймана, ба
і довіку буду незаймана!
повертаюся до тебе
а тут через твоє плече
визирає бабуся в жовтій хустці
цього разу твоя:
—яке жіноче ім’я закінчується на приголосний,
ніби воно чоловіче? – питає мене
відповідь це — я, але я мовчу
та забираю твої руки з моїх стегон
сніг падає між нами
і наче два солдатики
ми лежимо так до ранку

а вранці приходить прибиральниця
відкидає кучугури між нами
і я довго-довго дивлюсь у твої зелені очі
а ти довго-довго на мої коричневі соски
а потім кажу:
—давай роздягнемось.
і я знімаю із себе по черзі:
а ти знімаєш із себе по черзі:
друга дитинства
тренера з пік-апу
і ми залишаємося зовсім-зовсім без нічого
про таких кажуть: голі

для Анрі Мішо