Electronic library of Ukrainian Literature Ukrainian Studies

Іван Вишенський

КНИЖКА

Повернутися (Глава 6) Зміст Далі (Глава 8)

Глава 7

ПРО ЄРЕТИКІВ

Отаке про латинську звабу короткослівно було сказано. Про інші єресі не треба вам і писати. Самим-бо вам добре відомо з писання апостольського і святих богоносних отців, що єретики — неправдиві пророки, які упереджають антихриста. Адже і латина хоче воскреснути, але сім'я зваби носить у собі, посіяне єдиним майстром-дияволом, і невір'я явно не показує. Про них Іоанн Богослов, Петро, Іуда і Павло досить говорять, що і сліпому, який уміє мислити, можна відчути, адже Петро каже: "А між людом були й неправдиві пророки, як будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибель. І багато хто піде за пожадливістю їхньою"(194) та інше. Слідуючи цьому, й Павло каже: "Людини-єретика по першім та другім наставленні відрікайся, знавши, що зіпсувався такий та грішить, і він сам себе засудив"(195). А оскільки єретик засуджений, то що ти хочеш, православний християнине, чи шукаєш почути від нього щось здорове? Нічого іншого не знайдеш, тільки те, що й ти будеш осуджений. "Кажу-чи йому, — мовить, — радуватися, єднається з ним невір'ям". І як не боїшся розмовляти із змієм? Хіба не знаєш, що смертоносне жало згубну отруту в устах носить, якою умертвляє тих, що слухають? Дбай, православний християнине, щоб не отруїтися зловір'ям єресі!

Запитання. Що таке єресь?

Відповідь. Єресь — це безчестя, розбещений розум, зваба думки, виснаження помислу, сумнів у істині, двоєдушність, мисельна сліпота, конечне невір'я.

Запитання. Що таке благочестя?

Відповідь. Благочестя — це непохитна і безсумнівна віра, істинне уповання, розумодушевна міць, здоровий помисел, благоговіння до бога, простота, конечна беззлобність. "То щоб знав ти, — каже Тимофію, — як треба поводитися в божому домі, що ним є церква бога живого, стовп і підвалина правди, Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: бог у тілі з'явився"(196) та інше. А оскільки це є таємниця, що бог явився у тілі, як же єретики не вірять Павловому й інших апостолів слову, що це є таємниця, але намагаються земним помислом глибше [від божого] помислу тайну цю збагнути, як і побачити те, що відоме земним, і до чого можна наклепникам доторкнутися рукою. Чи бачиш ти звабу, єресь, нечестя, безумство, сліпоту і злостивість?

Але чи треба багато говорити про єретиків? Вони-бо, коли б не були в божому триіпостасному образі й не носили розуму, слова і духа у плоті, нічим не різнилися б законом та життям від безсловесних свиней. Де-бо в них віра, де церква, де священство, де жертва, де правило, де славослов'я, де піст і приборкання єства, де дух? Чи не все плоть, і кров, і споживання безчасове свинського закону? Про них і Петро каже: "Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибель, зневажають те, чого не розуміють і в тлінні своїм будуть знищені"; і далі: "Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш, самі — бруд і неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами, їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним, вони зваблюють душі неуміцнені"(197) та інше. Також Іуда каже: "А ці зневажають, чого не знають, а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються" та інше. І далі: "Вони скелі підводні на ваших вечерях любові, бо з вами без страху їдять та себе попасають" та інше. І далі: "Це ремствуючі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску. А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли господа нашого Ісуса Христа, які вам говорили: "За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми по-жадливостямн та безбожністю. Це ті, що відлучуються від єдності, тілесні, що духа не мають"(198). Чи не бачиш єретицьку мудрість, що вони — плоть і кров, а духа не мають. "Плоть і кров посісти божого царства не можуть", як сказав Павло(199). Через це словами Петра та Іуди до вас кажу. Ви ж, улюблені православні християни, роде вибраний, народе святий, царське свячення, люди оновлення, котрі вчите себе святою своєю вірою, духом святим і молитеся, самі себе в любові божій тримайте, чекаючи милості господа нашого Ісуса Христа на вічне життя. Її б нам усім дістати в самому тому Ісусі Христі, господі нашому, з ним же отцю слава, честь, і держава, й поклоніння зі святим духом нині, завжди і навіки. Амінь.

Примітки:

На думку І. Єрьоміна розділ "Про єретиків" був дописаний І. Вишенським при остаточному укладенні "Книжки", тобто наприкінці XVI ст. І. Франко вважав, шо цей розділ було написано одночасно з "Коротким повідомленням про латинські зваби".

 


Повернутися (Глава 6) Зміст Далі (Глава 8)

 


194. Друге соборне послання Петра, II, 1-2.

195. Послання Павла до Тита, III, 10-11.

196. Перше послання Павла до Тимофія, III, 15-16.

197. Друге соборне послання Петра, II, 12-14.

198. Соборне послання Іуди, 10, 12, 16-19.

199. Перше послання Павла до корінфян, XV, 50.